Мій Боже, захисти мене, благаю,
Геть від усіх отруйних стріл,
Що шлються в мене звідусіль
Печаллю.
Пробитий ними, я вже не причалю
До берега натхненної хвали
І з болем зловорожої стріли
Не заспіваю.
Із болем зловорожої стріли
Покірно попливу за течією,
Що викине мене байдужістю своєю
На ті ж печальні береги.
Ти стріли поламай і луки претугі
Чи дай мені Свою у руки зброю,
Бо лиш тоді в борні тяжкій устою,
Не втративши снаги,
Бо перемоги певні й дорогі
Лише з Тобою.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Брате Василю!
Але ж це ПЕСИМІЗМ!
Це не відповідає Слову Божому: Бог сказав: "Зодягніться у повну Божу зброю.."! (Послання до Єфесян, 6:11)
Шкода, що такі добрі почуття й так недобро використані!
Щасти ВАм! Комментарий автора: Вірш написаний в час болючої внутрішньої боротьби. І я сказав би, що це не песимізм, а боротьба з песимізмом в надії на Господа: "Бо перемоги певні й дорогі
Лише з Тобою". Дякую Вам!
Микола Калінін
2011-08-26 09:33:15
А мені, на відміну від Ігоря Григоровича (див. його коментар), навпаки, здалося, що літературний герой вірша саме цього й хоче: "Зодягнутися у повну Божу зброю".
За логікою згаданого коментатора виходить, що людина не може говорити про свої гріхи, про свою слабкість і просити у Бога "Його зброї" для їх подолання. Бо то буде "песимізм"?.
Але цим коментарем я не роблю нікому ніяких закидів, а просто висловлюю свою думку, як і кожен з коментаторів. І так само нехай аргуметовано заперечують мені, якщо вважають за потрібне.
Лідія Гапонюк
2021-06-23 17:45:31
Це молитва в стражданнях! Хай Господь допомагає нам усім долати випробування! Амінь! Благословіння Вам!
Крик души : Из переписки со старейшиной из Церкви Бога (7 Дня) 2007 - Сергей Дегтярь Это произведение родилось тогда, когда меня побуждал один верующий старейшина присоединиться к его церковной организации. Меня побуждали принять крещение, правильное, с точки зрения позиции этой церкви. Я боялся. Внутренние конфликты не давали мне покоя из-за того, что я не хотел себя слепо следовать жёстким требованиям руководства церкви. Я и согласен и не согласен был с позициями руководителя. Человек этот очень фанатичный в своих воззрениях. Он затотализован в своих догматах и эта тотальность касалась моей души. Я хотел быть свободным в своих воззрениях и выводах, но, религиозный фанатизм не терпит никаких оговорок. Поэтому я сомневался в избрании своего путника и не хотел с ним идти в его фанатизме и догматичной "сухости". Я был бы несчастен, если бы выбрал этот путь. Я был бы подобен его (своего бывшего друга) закостенелости. Я не хочу более с ним идти. Я покинул эту церковь и вообще ушёл из христианства.
